Кокаин Columbia Котельнич

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.

Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.

Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.

Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.

Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?

Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.

Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.

На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.

Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.

Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.

Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!

Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!

Эх, вот и я снова тут, рассказываю свою историю. Вообще, наркоманская жизнь – это как одна большая закладка. Ну, типа, ты протаранился в мир наркотиков, и от туда уже назад пути нет. Изначально, конечно, казалось, что поппер – это самый безобидный шоу. Ну, типа, нюхаешь, и как будто время замедляется. Клево кайфануть на вечеринке, особенно если рядом тяночка привлекательная есть. Но потом оказалось, что есть и более крутые закладки.

А вот о кокаине я вам расскажу. Дело было ночью, когда меня посетил пранк. Парнишка, зовется Макс, решил меня разыграть. Говорит, что у него есть связи в музее и что там можно провести незабываемую ночь. Ну, я в сомнениях был, но разве можно пропустить такое приключение? Он втирал мне, что в музее есть такой трэш, что мы просто офигеем.

И я, конечно, как настоящий смельчак, согласился. Встретились мы вечером у музея, Макс уже был вареный, ну, типа, первитин на всю катушку. Но я и сам был вмазанный немного, так что нам было все равно. Поглубже еще закатили, чтобы смелости набраться. И вот мы уже внутри музея, всякую хрень рассматриваем, не знаю, правда, какую, потому что все перед глазами как-то размыто.

Вдруг слышу шорох, охранник оказывается. Макс говорит, что нужно прятаться, иначе нас поймают. Поэтому мы решаем спрятаться в ванной комнате. Ну, я думаю, приключение только начинается, так что пусть будет так.

А в ванной комнате оказывается настоящая задница. Макс говорит, что у него еще есть пара закладок с кокаином. Сказать, что мы стали вот прям настоящими героинами, это ничего не сказать.

Охранник всем миром вокруг несется, а мы в наше углушко весь кайф себе наслушиваемся. Ну, а потом вообще какое-то чудо случилось – охранник сам прям в ванну залез. Наверное, думал, что мы свалили уже. А мы тут сидим, дружно смеемся, потому что варенного на всех хватит.

Через некоторое время охранник вылезает из ванны, и мы решаем, что пора на выход. В общем, выскочили мы, как ужаленные. Шли по улице, размышляли о происшедшем, и я понял, что это было самое безумное приключение в моей жизни.

В общем, ребята, наркотики – это такая вещь, которая может превратить тебя в настоящего бездельника. Они тебя просто уведут из реальности, запутают сознание. Но это уже другая история.